Працевлаштування біженців — скільки українців офіційно працюють за кордоном та у чому складнощі
Поділитися
Після 24 лютого 2022 року близько 6,5 млн українців були змушені виїхати за кордон, шукаючи безпечного прихистку. Ще майже 3,6 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами всередині України.
Про це повідомляє ГО "Інститут аналітики та адвокації" за проєктом, що реалізується у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) та фінансується в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу.
Працевлаштування для осіб із тимчасовим захистом за кордоном стає важливою частиною адаптації у нових умовах. Зазвичай українці стикаються з певними викликами, зокрема особливостями місцевого законодавства, отриманням дозволів на роботу.
Працевлаштування українців із тимчасовим захистом за кордоном
Українці, які через повномасштабне вторгнення були вимушені шукати прихисток у Нідерландах та офіційно працевлаштовані у країні, незабаром сплачуватимуть особистий внесок майже 350 євро як плату за воду, газ, електроенергію та харчування. У 2023 році понад половина українців із тимчасовим захистом (55%) у Нідерландах працювали, що на 11% більше, ніж у 2022 році. Кожен громадянин України, на кого поширюється Директива про тимчасовий захист, може працювати в Нідерландах без дозволу на роботу.
Громадянам України уряд Чехії також дозволяє офіційно працювати без дозволу на роботу. Людина, яка отримала тимчасовий захист на території цієї країни, може укласти трудову угоду з будь-яким працедавцем. Від початку повномасштабного вторгнення до кінця лютого 2024 року 383 469 українців з тимчасовим захистом знайшли роботу в Чехії, 68% із них – жінки. Станом на кінець січня 2024 року у Чехії було офіційно працевлаштовано 121 338 українців з тимчасовим захистом.
У Швейцарії також полегшують процес працевлаштування українців — у країні планують скасувати обов’язковий дозвіл на роботу, який видає місцева влада, адже така вимога стала однією з перешкод до виходу на ринок праці для більшості українців. Зараз у Швейцарії працюють 20% українців зі спеціальним міграційним статусом "S".
У Німеччині запроваджено програму Job Turbo, яка спрямована на якнайшвидшу та максимально довгострокову інтеграцію українців на ринку праці після здобуття базових мовних навичок. Саме обов’язкова вимога знання німецької стає однією з перепон для працевлаштування. Наразі у ФРН працює 170 тисяч із 840 тисяч українців працездатного віку з тимчасовим захистом. Для працевлаштування у Німеччині потрібно отримати дозвіл на роботу.
У Данії ситуація протилежна — частка працевлаштованих українців із тимчасовим захистом становить 78% від загальної кількості. На початку хвилі переселення українців у країні запровадили масштабну ініціативу Jobguide Ukraine із забезпечення роботою. Вакансії, для яких було достатньо знання англійської мови, розміщували англійською, уроки з данської мови проводили після роботи. У Данії дозвіл на проживання дає право працевлаштуватися.
У Великій Британії наразі офіційно працевлаштовано 56% українців із тимчасовим захистом, проте умови для роботи погіршуються. Ті громадяни України, що не можуть знайти роботу, мають можливість отримати універсальний кредит, що допомагає оплатити витрати на життя. Цей платіж надається у випадку низького рівня доходу або неможливості працювати. Виплати розраховуються на основі різниці між прожитковим мінімумом у 1180 фунтів і заробітною платою та контролюються спеціалістами служб зайнятості. Українці, що приїхали до Великої Британії за однією з програм для українців із тимчасовим захистом, автоматично мають право на роботу.
Підсумовуючи, можна зазначити, що деякі країни спрощують доступ українців із тимчасовим захистом до ринку праці, полегшують умови працевлаштування та запроваджують відповідні ініціативи. Натомість у деяких країнах спостерігається введення обов'язкових вимог, не дотримуючись яких громадяни України не можуть офіційно працевлаштуватися на території держави тимчасового проживання.
Читайте Новини.LIVE!
